Сноби

Сноби

Дійові особи
Вєнєдікт Абрамовіч, сноб.
Пєрєц Моісєєвіч, сноб.
Свирид Свиридович, сноб.
Поліна Йосипівна і Ельза Піздаускас, снобихи.
Скворцов, вєдущій передачі «В мірє животних».

Дія відбувається в квартирі Свирида Свиридовича. Квартира Свирида Свиридовича обвішана різним шматтям, в числі якого: ручна ворона в клітці, портрет святої Варвари, бюст східного дєспота, іржаве відро, прибите до стелі, напівз’їдений клопами метелик, розп’ятий на стіні, забитий Хемінгуеєм кабан, картина з голими шлюхами, діван в стилі рококо, в якому їбеться шашель, та інше. За брудним столом сидить Свирид Свиридович, пале люльку і дивиться «В мірє животних». На столі лежить книга. На книзі написано: «Гомосексуалізм і східна філософія». Автор книги Цюнь Хунь Мунь.

Скворцов (в телевізорі). Інтєрєсно, что с наступлєнієм брачного пєріода повєдєніє саламандри мєняється. Обратітє вніманіє на вздувшієся жєлєзи саламандри у основаній єйо хвоста.

На екрані возникає гидкий силует саламандри. Грає Пінк Флоід. Раз по раз саламандра іздає звуки, ніби пилою возять по шихверу.


Свирид Свиридович (сам до себе). Хе-хе, йобане чудо!.. Входять Вєнєдікт Абрамовіч і Пєрєц Моісєєніч із пляшками горілки.
Скворцов (в телевізорі). Посмотрітє. Так іспугана саламандра питаєтся напугать нєпрошеного гостя пєрєд тєм, как рєтіроваться.

На екрані саламандра гидко сре, переливаючись цвітами райдуги. Грає Пінк Флоід.


Свирид Свиридович (показує на книгу). Ви ето чіталі?
Пєрєц Моісєєвіч. Позвольте, Свирид Свиридович, ето ж бульварная інтерпретація «Алмазної Сутри». Вот я Вам прінєсу кніжєнцію, одін купєц пішет о руськом православії. В молодості бил большой разбойнік, прєдставьтє сєбє. ізнасілував свою мать. Ето так, апріорі, затєм долго жив на Востокє. Вобщє, умнєйша, опитнєйша людина!
Вєнєдікт Абрамовіч. Как ето сказано в Блока: «Вєліка Росія, а ідті нєкуда...».
Свирид Свиридович. Магія слова, батенька!..

З цими словами Свирид Свиридович наливає горілку і вся компанія випиває.


Скворцов (в телевізорі). Сєйчас ми познайомимось іщо з однім прєдставітєлєм обширной сім’ї плазунів. Ви, навєрноє, єго уже узналі. Відітє, какой он сімпатічний.

На екрані з’являється страшна пащека крокодила. В зубах у його стирчать шматки волохатого собаки.


Скворцов. Да, в лєсу другіє закони, чем у нас з вами. Токо зазєвался і, глядіш, угоділ кому-то на ужин. Так сказать, малєнькіє трагєдіі.

Входять Поліна Йосипівна і Ельза Піздаускас.


Ельза Піздаускас (з нєруським акцентом). Еті мужчіни, оні, как всєгда, п’ють втіхаря. А женщінам ні слова.
Вєнєдікт Абрамовіч. Рекомендую — у нас в гостях ізвєстнєйшая Ельза Піздаускас.
Ельза. Хоть би ти, Вєня, нє виябувався, ти ж знаєш, я етого нє люблю.

З цими словами Ельза Піздаускас наливає собі гранчак горілки і випиває його.


Поліна Йосипівна. Ви нє чіталі статтю Ганцмахера «На порогє разума»?
Пєрєц Моісєєвіч. Я шо-то слишал, ето про пріручену акулу, она єст з рюмочкі яйца. Кстаті, господа, ви знаєте -до сіх пор ніхто не знає, хто в акули мужчіна, а хто женщіна.
Ельза Піздаускас. Навєрно, я б опредєліла по запаху. Га-га-га...

Ельза Піздаускас неприємно регоче, давлячись солоним помідором.


Поліна Йосипівна. Прєдставьтє, нє вгадалі, ето про обізяну. Обізяна впєрвиє заговоріла...
Вєнєдікт Абрамовіч. Ха... І что же, мєня інтєрєсуєт, ваша обізяна могла б такоє сказать?
Поліна Йосипівна. Прєдставьтє, всєго одну фразу. Она сказала: «Шо, піздюкі, доігралісь?».
Вєнєдікт Абрамовіч. Ха! Ето іщо ні о чьом нє говоріт. Она может рефлекторно проізводіть звук.

В цю ж саму мить Свирид Свиридович досить голосно пердить.


Ельза Піздаускас. Лучше чєсно пьорднуть, чєм прєдатєльські набздєть.
Скворцов (в телевізорі). От відітє, как іногда получається. Токо наш новий знакомий собрался в родную стіхію, как хозяін тайгі, которому надоєдо сосать лапу, прийшов на водопой. Обично, еті сільниє звєрі ізбєгают друг друга.

На екрані ведмідь і крокодил боягузливо харчать один на одного. Причому, крокодил не випускає з пашеки неохайних шматків волохатого собаки.


Пєрєц Моісєєвіч (шуткує). Шо, піздюкі, доігралісь?
Поліна Йосипівна. Шо-то, мальчікі, ви заболталісь. Нє забивайте ж продам.

Свирид Свиридович і Пєрєц Моісєєвіч розливають горілку. Всі випивають і закусюють ковбасою.


Свирид Свиридович (сп’янілим голосом). Ето напомінаєт мнє фільм Хічкока. Він і Вона сидять, оба голиє. Он з ножом. Вона з топором, рєжуть ковбасу і їдять. А над іми стоїть д’явол в образі женщіни.

Свирид Свиридович намагається ізобразіть, як виглядав д’явол в образі женщіни в фільмі Хічкока.


Пєрєц Моісєєвіч. Свирид Свиридович, та покиньте, ето ж із другого фільма! Вобще, я Вам совєтую — покиньте ту хуйню і посмотрітє новий фільм Хабібуліна. От де екзистенція, їбать мєня в рот і в нос! Чєловєк на огороді найшов сапку і давай сапати. Весна пройшла, он сапає. Лєто пройшло, он сапає. Осінь пройшла, он сапає. Ото піздєц...
Поліна Йосипівна. А зімою?
Пєрєц Моісєєвіч. Шо зімою? Я шо-то вопроса нє пойняв.
Поліна Йосипівна. Ну зімою? Сапає ілі нєт?
Пєрєц Моісєєвіч. Ха. Ну ви бачили такоє? Ну куди ж він, нахуй, дєнється?
Вєнєдікт Абрамовіч. Ти, Поля, сначала думай, а потом спрашуй!
Скворцов (в телевізорі). К щастю, всьо закончілось благополучно. І наш толстокожий знакомий опустілся на дно доєдать свой обєд.

На екрані видно потворний хвіст крокодила, який шмякає по болоті. Грає Пінк Флоід. Свирид Свиридович, який під час балачок тихо куняв у кріслі, починає голосно храпіти.


Ельза Піздаускас. От ето номер! Што дєлать будем?
Вєнєдікт Абрамовіч (філософські). Нічего. Йому ж хуже будєт. (До Пєрца Моісєєвіча). Ти як сьогодні?
Пєрєц Моісєєвіч. Я шо, можно, конєчно.
Поліна Йосипівна. Тут холодно, можно труби застудіть.
Пєрєц Моісєєвіч (філософські). Для женщіни труби — все одно, шо для мужчіни мозгі.
Вєнєдікт Абрамовіч. Харош піздєть!

Вєнєдікт Абрамовіч першим подає приклад і знімає штани. Всі роздягаються. Грає музика з передачі «В мірє животних».


Ручна ворона з клєткі. Шо, піздюкі, доігралісь?
Завіса.